"Бріджертони": чи справді британська королева Шарлотта була чорношкірою

У новому серіалі "Бріджертони" від Netflix британську королеву Шарлотту грає темношкіра актриса.

Деякі історики справді вважають, що Шарлотта була першою чорною королевою Британії.

Західна преса розмірковує, чи може це бути правдою.

Костюмована драма від Netflix базується на бестселерах американської письменниці Джулії Квін, написаних у жанрі історичного роману. Вона розповідає про сім'ю Бріджертонів, які живуть у Лондоні в епоху Регентства на початку ХІХ століття.

У серіалі герої вбрані у яскраві шати, але барвистим є і акторський склад, зазначає Telegraph: не білі актори грають герцогів, леді та навіть представників королівської родини - британська темношкіра актриса Голда Рошевель грає Королеву Шарлотту.

Хоча загальний мультикультуралізм є художньою вигадкою, ідея того, що Королева Шарлотта була чорною, має деякі історичні підстави, пише видання.

Письменниця Джулія Квін схвально поставилася до того, що в серіалі грають актори різних рас. Вона зазначила, що, на думку деяких істориків, Королева Шарлотта справді частково мала африканське походження, пише Daily Mail.

Чорна королева?

17-річна німецька принцеса Шарлотта Мекленбург-Стреліцька приїхала до Британії у 1761 році. Вона зовсім не знала англійської і нібито "впала до ніг" 22-річного короля Георга ІІІ, який підняв її і повів сходами Сент-Джеймського палацу. Через шість годин вони побралися, нагадує Telegraph.

У них народилося 15 дітей, 13 з яких дожили до дорослого віку. Шарлотта опікувалася мистецтвом, заснувала королівські ботанічні сади К'ю і надавала підтримку Моцарту, про що згадується в серіалі.

Теорію про те, що Шарлотта була чорною, поширив історик Маріо де Вальдес і Коком, який почав досліджувати її африканське коріння, переїхавши з Белізу до Бостона в 1967 році.

Він стверджує, що хоча Королева Шарлотта була німкенею, вона була прямим нащадком чорної гілки португальської королівської родини. Він простежив її походження до короля Португалії Афонсу III, який правив у XIII столітті, та його коханки Мадрагани, яка була мавританкою.

Висновки історика наробили галасу, оскільки його теорія припускає змішану расу онуки Шарлотти, Королеви Вікторії, а отже, і Королеви Єлизавети II.

Частково його ідея базується на портретах епохи Королеви Шарлотти. Зокрема, на картині Аллана Ремзі вона зображена з темними очима, великим носом, повними губами та невизначеним кольором обличчя.

Ремзі був досить реалістичним митцем і міг не бажати згладжувати африканські риси королеви, як інші митці.

Скептицизм істориків

На думку критика та історика Лізи Гілтон, такий висновок надто радикальний.

"На портреті Ремзі зображено рудоволосу жінку з сіро-блакитними очима, великим носом, важким підборіддям та повними губами. Такі риси вважалися непривабливими за тогочасними стандартами краси, а оскільки зображення королівських осіб не вирізнялося суворим реалізмом, інші художники могли пом'якшувати такі риси, не обов'язково приховуючи колір шкіри Шарлотти", - каже вона.

Вона зауважує, що на інших її портретах немає ознак "мулатської" крові. Та й зважаючи на те, що карикатуристи того часу досить жорстко висміювали королівську родину, навряд чи вони б оминули таку очевидну характеристику.

Вальдес наводить й інші докази в описах її сучасників. Зокрема, особистий лікар Королеви Шарлотти Барон Стокмар казав, що під час народження вона мала "обличчя справжньої мулатки". Натяки на її часткове африканське походження містить і вірш, складений з нагоди її весілля.

Втім, деякі історики ставляться до теорії Вальдеса скептично. На їхню думку, він переслідував власні інтереси як поборник африканської діаспори.

Дослідники кажуть, що між Шарлоттою та її можливими африканськими предками була надто велика часова відстань, а отже, такі припущення є безглуздими. Інші вважають недоведеним те, що Мадрагана була темношкірою.

Але якщо Королева Шарлотта справді мала мавританську кров, це створює багато важливих припущень не лише про британську королівську родину, а й про інших правителів Європи, адже нащадки Королеви Вікторії були присутні в більшості монарших родин Європи та за її межами, зауважує Telegraph.

"Зрештою, відповіддю є те, що Шарлотта Мекленбург-Стреліцька була, як і решта нас, змішаної раси", - підсумовує видання.

Альтернативна історія

Серіал "Бріджертони" - це "солодкий, іскристий смаколик, який дарує втіху похмурої зими", пише Washington Post.

Зробивши деяких героїв Джулії Квін чорними, серіал демонструє корисний урок для індустрії шоу-бізнесу, яка зі складнощами намагається задовольнити вимоги глядачів та корпоративні настанови про більше розмаїття в кінопродукції.

Втім, це не перший випадок, коли темношкірі актори грають в історичних фільмах, нагадує видання.

Замість того, щоб сприймати расову розмаїтість героїв як належне, "Бріджертони" пропонують альтернативну версію історії, де Король Георг III закохується в чорну жінку, що є натяком на припущення про походження справжньої Королеви Шарлотти.

Крім того, доля не надто прихильна до чорних жінок у серіалі. Принаймні в першому сезоні жодна з них не стає героїнею історії про справжнє кохання, зауважує видання.

Огляд підготувала Ганна Чорноус, Служба моніторингу BBC