Резонансна справа російського археолога, який вів розкопки в Криму. Чому вона так важлива для України

Арешт у Польщі російського археолога Олександра Бутягіна привернув увагу громадськості як в Росії, так і в Україні. Це перший випадок затримання в Європі відомого науковця за незаконні розкопки в Криму. Це також перший арешт у справі, яка стосується захисту культурних цінностей України на анексованій Росією території.

Олександр Бутягін - завідувач сектору археології Північного Причорномор'я у відділі Античного світу Ермітажу. Його затримали у Варшаві 4 грудня на запит української влади. Вченого заарештували на сорок днів, поки польський суд вирішує, чи видавати його Україні.

Бутягін керував експедицією Ермітажу на місці давньогрецького міста Мірмекій у Криму з 1999 року. Серед його найвідоміших знахідок - скарби з десятками та сотнями античних монет, зокрема епохи Олександра Македонського. Більшість із них виявили ще до анексії Криму. Щодо того, куди вирушили знахідки після 2014 року, версії розходяться.

Після анексії півострова Росією у 2014 році експедиція працювала вже без дозволу української влади, і ця робота триває після повномасштабного вторгнення у 2022 році.

Це робить Бутягіна організатором незаконних розкопок з погляду українського та міжнародного права, але цього може бути замало для його екстрадиції з Польщі до України, кажуть юристи.

СБУ також підозрює археолога у знищенні культурного шару, тобто землі, в якій зберігаються сліди античної цивілізації.

Рік тому у відповідь на звинувачення Бутягін сказав, що "просто займається тією справою, якій присвятив життя", і що своїм головним завданням вважає турботу про археологічну пам'ятку.

Бутягін - перший російський археолог, затриманий через розкопки у Криму, але далеко не єдиний, кого Україна підозрює у порушенні закону.

У базі даних "Війна та санкції", повʼязаній з ГУР України, є цілий розділ "Викрадачі спадщини". У ньому понад 250 осіб - від чиновників Мінкульту РФ до провідних археологів з Ермітажу, Пушкінського музею, Історичного музею в Москві, Інституту археології РАН та Інституту історії матеріальної культури РАН.

Справа Бутягіна також змушує пригадати інший гучний кейс. У 2023 році Україна після майже 10-річної суперечки з Росією змогла повернути історичну колекцію стародавніх скарбів з музеїв Криму, відому як "Скіфське золото".

Колекція з понад пів тисячі цінних артефактів, зокрема скіфських і сарматських прикрас та скульптур переважно з кримських музеїв, перебувала на правах оренди в амстердамському музеї Алларда Пірсона, коли Росія анексувала український півострів у 2014 році.

І Україна, і Росія претендували на цю колекцію, але нідерландські суди зрештою підтримали Київ.

Кримінальна справа Бутягіна

Бутягіна затримали у Варшаві на шляху з Амстердама до Белграда. У всіх цих містах він читав науково-популярні лекції російською мовою. Через те, що Бутягін вільно подорожував Європою та публічно розповідав про свої переміщення, багато хто зробив висновок, що запит українських правоохоронців був несподіваним для нього.

Проте кримінальну справу проти Бутягіна порушили 6 січня 2022 року ще до початку повномасштабного вторгнення в Україну. Відомо про справу стало лише 2024 року, коли прокуратура опублікувала "повідомлення про підозру" та повістку з викликом на допит. Тоді про це дізнався і Бутягін – він публічно коментував цю новину.

У листопаді 2024 року археолога оголосили у розшук, а у квітні 2025-го, коли Бутягін анонсував лекцію на Кіпрі, суд у Києві заочно заарештував його. Втім, тоді ордер на арешт не завадив його виступам на Кіпрі та поверненню до Санкт-Петербурга.

Основою звинувачень проти Бутягіна є порушення другого протоколу до Гаазької Конвенції 1954 року про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту.

Згідно з ним окупаційна влада має заборонити будь-які археологічні розкопки, за винятком деяких випадків, які мають бути узгоджені із законною владою території.

Але з 2014 року Бутягін отримував дозвіл на розкопки у Міністерства культури Росії та не погоджував їх з українською владою. За версією української прокуратури, це означає, що Бутягін не лише вів незаконні розкопки, а й здійснив "незаконну часткову руйнацію" археологічного комплексу, чим завдав збитків у 202 млн гривень.

Античне місто Мірмекій, де проводилися розкопки, було засноване у VI столітті до н.е. на березі Керченської протоки - в тому ж столітті в Афінах була створена перша в світі демократія і зародилася грецька філософія. Попри нашестя варварів, антична цивілізація зберігалася в Криму до його входження до складу Візантійської імперії.

У матеріалах прокуратури є публікації про розкопки, фотографії з місця у соцмережах та ЗМІ, доповіді та інтерв'ю Бутягіна та статті з сайту Ермітажу, а також супутникові знімки з місця розкопок, які доводять зміни у ландшафті після 2014 року.

"Бутягін, проводячи археологічні дослідження, руйнував пам'ятник і робив це за умов воєнного конфлікту", - каже Евеліна Кравченко, старша наукова співробітниця Інституту археології Національної академії наук України.

Вона брала участь у видачі дозволів на роботу російських археологів у Криму до його анексії та керувала Інкерманською експедицією НАН під Севастополем.

Кравченко зазначає, що Бутягін працював без дозволів на дослідження від України та не передавав свої знахідки до музейного фонду України.

"Тим самим він підпав під дію Гаазької Конвенції. Усі його проблеми пов'язані із цим", - каже археологиня.

Але така практика єдина можлива для російських археологів, які хочуть працювати в Криму, вважає колега Бутягіна з Ермітажу.

"З погляду української держави несанкціоновані та недокументовані розкопки – це кримінальний злочин. Однак російський археолог, якщо він має намір продовжувати свої дослідження, не має можливості отримувати дозволи на них в української сторони, але зобов'язаний отримувати їх у Міністерстві культури РФ", - сказав учений.

Він говорив на умовах анонімності, адже коментувати справу дозволено лише пресслужбі Ермітажу.

Офіційно Ермітаж заявив, що під час проведення розкопок Бутягін дотримувався міжнародних та етичних норм "незалежно від геополітичних обставин", а на момент затримання перебував у відпустці.

У коментарі BBC News Україна Кравченко сказала, що Бутягін - гарний науковець, його визнають й приймають в європейських наукових колах, але "його арешт показав, що за злочини, скоєні в умовах війни, можна притягнути до відповідальності людину з будь-яким бекграундом".

Що знайшли в Криму, залишається в Криму?

Куди потрапляли знахідки після 2014 року – інше важливе питання у справі Бутягіна.

Ермітаж, як і сам Бутягін, стверджує, що всі знайдені речі передаються до Східно-Кримського історико-культурного музею-заповідника в Керчі - тобто залишаються в Криму.

Але й це є порушенням українського закону, адже знахідки мають надходити до музейного фонду України - а в умовах анексії передача до керченського музею означає музейний фонд Росії.

Низка українських джерел звинувачують археолога у вивезенні їх до Росії. Це підтверджує BBC і Евеліна Кравченко.

В Ермітажі завжди стверджували, що предмети вивозили з Криму лише тимчасово - або на реставрацію, або на виставки. Ще у 2015 році Бутягін виступив куратором експозиції кримської археології у Петербурзі. Її провели без дозволу української влади, "щоб праця керченських реставраторів не пройшла даремно", казав він тоді.

Затримання Бутягіна одразу прокоментували прессекретар Кремля Дмитро Пєсков, МЗС Росії, а також деякі відомі російські емігранти, які засудили війну.

"Ті претензії, які йому висувають, виглядають абсурдно. Ці кримінальні статті призначені для того, щоб карати чорних копачів, які грабують пам'ятники, щоб розпродати давнину. Нічим таким Бутягін не займався. Навпаки, під його керівництвом проходила музеєфікація, консервація пам'ятника, тобто його збереження", - заявив журналіст та історик Арсен Веснін.

У багатьох постах на захист Бутягіна стверджується, що якщо російські археологи відмовляться працювати в Криму, артефакти будуть розграбовані злочинцями та потраплять на чорний ринок.

Але цей аргумент не виправдовує їх, вважає Семюел Ендрю Гарді, провідний британський кримінолог у галузі охорони культурних цінностей у зонах конфлікту та на окупованих територіях.

Він зазначає, що насправді наукові розкопки не завжди запобігають кримінальним - і часом буває навпаки: чорні копачі розробляють місця, де вже попрацювали археологи.

Гарді каже, що російські археологи "наводять безліч аргументів, які, зрештою, зводяться до того, що їм слід дозволити продовжувати робити те, що вони хочуть робити і що вони і так роблять".

Чи видасть Польща Бутягіна Україні?

Польща може видати Бутягіна Україні лише за дотримання принципу "подвійної кримінальності": якщо те, в чому його звинувачують, передбачає покарання не менше одного року позбавлення волі і в Україні, і в Польщі, згідно з Європейською конвенцією про екстрадицію.

Незаконне проведення розкопок є статтею в кримінальному кодексі України, але в ній є кілька складів злочинів.

Один із них - сам факт проведення розкопок без дозволу влади. За це в Україні судять "чорних копачів", але у в'язницю не садять. Отже, і вимагати екстрадиції звинувачених у цьому Україна не може.

Однак Бутягіну інкримінують іншу частину тієї ж статті - про "навмисне незаконне знищення, руйнування чи пошкодження" археологічної пам'ятки на території України. За це передбачено від двох до п'яти років позбавлення волі.

У кримінальному кодексі Польщі є релевантна стаття, яка карає порушення міжнародного права на окупованих територіях через вандалізм і мародерство щодо культурних цінностей. За це належить від одного року до двадцяти років позбавлення волі.

Але те, що справа археолога може відповідати принципу подвійної кримінальності, не означає, що Бутягіна екстрадують в Україну, попереджає дослідник Інституту права міжнародного миру та безпеки Кельнського університету Гліб Богуш.

Європейські суди вже відмовляли Києву у видачі росіян під час війни через ризик порушення Європейської конвенції із захисту прав людини. Вона забороняє політично мотивоване переслідування та порушення права на справедливий суд, а також тортури та нелюдське поводження, яким можуть піддати в'язнів.

У червні 2025 року Верховний суд Данії відмовився видати в Україну росіянина, підозрюваного в шпигунстві на користь Москви, а в 2023 році Верховний суд Фінляндії відмовився видати Україні російського націоналіста Яна Петровського, який воював там з 2014 року, його засудили.

На думку Гліба Богуша, відповідальність за розкопки у Криму лежить насамперед на російській державі та її чиновниках, а не на археологу, від якого рішення продовжувати чи припиняти роботу ермітажної державної експедиції юридично не залежить.

Арешт в Криму українського біолога

Резонанс навколо арешту російського археолога привернув увагу до іншої справи - арешту в Криму українського науковця Леоніда Пшеничнова, якого звинуватили у держзраді.

Про арешт Пшеничнова наприкінці жовтні повідомив український Національний антарктичний науковий центр (НАНЦ), а також посол України в Австралії Василь Мирошниченко.

Леонід Пшеничнов – морський біолог. Він брав участь у всіх ключових українських дослідницьких експедиціях до Антарктики. Вчений багато років працював у Південному науково-дослідному інституті морського рибного господарства та океанографії в Керчі, розповіли в НАНЦ.

2015 року перейшов до Інституту рибного господарства та екології моря у Бердянську, а пізніше - до його спадкоємця - Інституту рибного господарства, екології моря та океанографії в Києві. Він продовжував мешкати в Криму з українським паспортом, бо не мав змоги залишити родину.

Завдяки своїй експертизі Пшеничнов багато років є представником від України в Комісії з охорони морських живих ресурсів Антарктики. Одна з її задач – обмежити вилов деяких видів, а також захищати фауну Антарктики.

Пшеничнов разом з іншими дослідниками ініціював створення нового морського охоронюваного району (МОР) поблизу Антарктичного півострова (неподалік станції "Вернадського").

Цю ініціативу, як і створення будь-яких інших охоронюваних районів, роками блокують Китай та Росія. Саме за участь у цій ініціативі Росія й заарештувала Пшеничнова, стверджують в антарктичному науковому центрі.

Науковця затримали у вересні 2025 року як "росіянина" (адже влада анексованого Криму провела там примусову паспортизацію.

Пшеничнова звинуватили в державній зраді та завданні економічних збитків РФ. На сайті міжнародної правозахисної організації "Меморіал" зазначено, що вченого ймовірно звинувачують за статею 275 Кримінального кодексу РФ ("Державна зрада").

"Хай тепер росіяни спробують заперечити, що екоцид є державною політикою РФ, - прокоментував директор НАНЦ Євген Дикий. - А ще хай вони вчергове повторять на засіданні Наради Договору про Антарктику свою брехливу пісеньку про "Антарктику поза політикою", якою вони ще з 2014-го відповідають на спроби привернути увагу до їхньої війни проти України".

На цьогорічному засіданні Комісії з охорони живих ресурсів Антарктики, яке пройшло в Австралії, посол України Василь Мирошниченко закликав держави-учасниці звернути увагу на незаконний арешт Пшеничнова та попросив підтримати Україну й вимагати звільнення науковця.