"Росія віддала Україну, Казахстан і Кавказ". США розсекретили розшифровки перемовин Путіна з Бушем

Американська неурядова організація "Архів національної безпеки" при університеті Джорджа Вашингтона опублікувала на своєму сайті три розсекречені розшифровки переговорів Володимира Путіна з президентом США Джорджем Бушем-молодшим в 2001-му, 2005-му та 2008-му роках.

Судячи з документів, ще під час своєї першої зустрічі з Бушем лідер Кремля скаржився, що Росія "добровільно віддала тисячі кілометрів території", та виступав проти розширення НАТО.

"Архів національної безпеки" пояснює, що розшифровки були опубліковані в результаті судового позову, який подала організація на основі американського закону про свободу інформації.,

Перший документ датований 16 червня 2001 року, коли Путін та Буш вперше особисто зустрілися в замку "Брдо" в столиці Словенії Любляні.

Джордж Буш став 43-м президентом США в 2000 році та прийняв присягу в січні 2001-го. На той момент Путін теж відносно недавно перебував на посаді президента: він переміг на виборах у березні 2000 року.

Перша зустріч: приязний тон і скарги на "віддану територію"

Судячи з розшифровки, обидва лідери були налаштовані одне до одного дуже приязно і демонстрували намір підтримувати хороші відносини між Росією і Заходом.

На початку зустрічі Буш запрошує Путіна на своє ранчо в Техасі, каже російському лідеру, що "не хоче применшувати ролі Росії", та запевняє його, що "міцна Росія - в наших інтересах".

У відповідь російський лідер закликає до чесності у відносинах і зазначає: "Я в Росії популярний - і можу вам сказати, чому: тому що я чую людей". (Всі цитати Путіна в розшифровці викладені англійською мовою, ми публікуємо їх в зворотному перекладі).

"Люди в Росії відчувають, що їх підвели широкомасштабні зміни, які принесли їм більше свободи, але вони не можуть нею скористатися", - додав при цьому Путін.

Відразу після цього лідер Кремля раптово перейшов до питань історії та територій.

Судячи з розшифровки, це значною мірою хвилювало російського президента вже в перші роки правління. Як неодноразово писали західні ЗМІ, під час подальших перемовин із західними партнерами, в тому числі щодо війни з Україною, Путін детально розповідав про історію, намагаючись в такий спосіб обґрунтувати свої дії.

"Росіяни віддали тисячі квадратних кілометрів території, добровільно, - сказав Путін Бушу влітку 2001 року. - Це нечувано! Україну, яка століттями була частиною Росії, віддали. Казахстан - віддали. Кавказ теж. Це складно уявити, і це зробили партійні керівники".

Далі Путін каже Бушу, що західні країни, на його думку, підвели Москву в кількох питаннях, в тому числі не вирішили питання російського боргу та ігнорували дії радикальних ісламістських угрупувань в Чечні.

Під час цієї зустрічі Путін також питав Буша, навіщо потрібно розширення НАТО, і скаржився, що Росія "відчуває себе зайвою" в питаннях про цей альянс.

Президент Росії стверджував, що в 1954 році СРСР подав заявку на вступ в НАТО, але її відкинули. "Справжнє питання в тому, як ми асоціюємо Росію з рештою цивілізованого світу, - каже при цьому Путін Бушу. - Факт в тому, що НАТО розширюється, а ми нічого з цього приводу сказати не можемо".

Судячи з розшифровки, під час розмови Буш кілька разів запитав Путіна про утиски свободи преси в Росії, очевидно маючи на увазі перехід телекомпанії "НТВ" під контроль держкомпанії "Газпром-медіа". У відповідь Путін звинуватив ексвласника "НТВ" Володимира Гусинського в розкраданні державних коштів.

Зустріч в 2008 році: "Україна - штучно створена держава"

Як зазначає "Архів національної безпеки", остання особиста зустріч Путіна з Бушем пройшла 6 квітня 2008 року в літній резиденції президента Росії "Бочарів струмок" біля Сочі.

"Її тон дуже сильно відрізняється від попередніх розмов, під час яких обидва президенти говорили про співробітництво з усіх питань і висловлювали прихильність до тісних особистих відносин", - пишуть автори організації.

Вони нагадують, що ці перемовини проходили відразу після вкрай важливого саміту НАТО в Бухаресті, де США наполягали на запрошенні в альянс України та Грузії.

В результаті члени альянсу вирішили відразу не давати Києву і Тбілісі план дій щодо членства, але зазначили, що обидві країни можуть ввійти в НАТО в майбутньому. Путін тоді назвав це рішення прямою загрозою для безпеки Росії, а через чотири місяці російські війська здійснили вторгнення на територію Грузії.

Судячи з розшифровки, на початку зустрічі Путін і Буш детально говорять про проблеми протиракетної оборони в Європі.

Після цього Путін переходить до проблеми розширення НАТО і прямо заявляє, що "приєднання до НАТО такої країни, як Україна, створить для нас довгострокове поле конфлікту і довготермінову конфронтацію".

Буш питає його: "Чому?" І Путін заявляє президенту США, що Україна, на його думку, є "штучною державою, створеною в радянські часи". Пізніше ці аргументи російське керівництво використовуватиме для обґрунтування повномасштабного вторгнення в Україну.

Далі він перелічує тези, які останніми роками не раз звучали в Москві: про різні частини України, які були "зібрані разом" при СРСР, і заявляє, що "більша частина українського населення вважає НАТО ворожою організацією".

Путін каже, що вступ України в НАТО "створює загрозу виникнення військових баз і нових військових систем поблизу Росії", "створює невизначеність і загрозу для нас".

Путін попереджав Буша, що Росія готова "створювати в Україні проблеми"

Судячи з розшифровки розмови, потім Путін по суті попереджає Буша, що Росія готова дестабілізувати ситуацію в Україні, щоб, за його словами, запобігти її вступу в НАТО.

"Спираючись на сили, що виступають в Україні проти НАТО, Росія може працювати над тим, щоб НАТО більше не мала можливості розширюватися, - каже російський президент Бушу. - Росія може там постійно створювати проблеми".

"У чому сенс українського членства в НАТО? Яка від цього користь НАТО і США? Може бути тільки одна причина - і це зацементувати статус України як частини західного світу - така повинна бути логіка. Я не думаю, що це правильна логіка", - додає Путін.

У розмові з Бушем російський президент також запевняє, що проти вступу в НАТО виступають 70% українців.

Судячи з даних соціологічних досліджень, ця цифра не відповідала дійсності: під час опитування українського Фонду "Демократичні ініціативи", проведеного весною 2008 року, більшість опитаних (59%) дійсно виступали проти вступу в НАТО, 22% були за, а 19% не визначилися.

При цьому, судячи з опитувань, після повномасштабного вторгнення Росії частка українців, які виступають за вступ в НАТО, різко зросла. Восени 2024 року український Центр Разумкова провів опитування, згідно з яким членство України в альянсі підтримують більш ніж 82% жителів країни.

Цікаво, що під час зустрічі з Бушем в 2008 році Путін заявляє: "Ми виступаємо проти вступу України в НАТО, але в будь-якому разі давайте почекаємо, поки більшість населення буде "за", а потім дамо їм вступити, а не навпаки".

Росія заявляє, що відмова України від вступу в НАТО є однією із обов'язкових умов закінчення війни. Україна визнає, що нинішнє керівництво США та деяких інших західних країн не готове приймати її в НАТО, але вимагає гарантій безпеки, аналогічних статті 5 Статуту альянсу про колективну оборону.

Вступ в НАТО і Європейський союз також закріплені в конституції України.

Буш відповідає на заяви Путіна про небажаність вступу в НАТО України і Грузії досить коротко: "Одна з тих речей, які мені у вас подобаються, це те, що ви не побоялися сказати все це НАТО. Це похвально. Вас уважно вислухали, ні в кого не було сумнівів у вашій позиції. Хороший був виступ".

"Архів національної безпеки" також опублікував розшифровку ще однієї розмови між Путіним і Бушем, яка відбулася 16 вересня 2005 року в Овальному кабінеті Білого дому.

Лідери в основному обговорювали проблеми непоширення ядерної зброї та відносин Росії з Тегераном і Пхеньяном.

"Розмова демонструє дивовижну близькість позицій щодо Ірану і Північної Кореї, а Путін показує себе як лідер, зацікавлений у співпраці", - зазначають автори публікації.