ЗМІ: Німеччина не винна в негараздах інших країн ЄС

За що критикують Німеччину, альянс британських консерваторів та німецьких євроскептиків, дорога енергія у Британії та дешеві ліки у Польщі - теми закордонної преси.
- <link type="page"><caption> Хто винен?</caption><url href="#who" platform="highweb"/></link>
- <link type="page"><caption> Таємний альянс</caption><url href="#sic" platform="highweb"/></link>
- <link type="page"><caption> Наживаються на споживачах</caption><url href="#spo" platform="highweb"/></link>
- <link type="page"><caption> На закупи до Польщі!</caption><url href="#to" platform="highweb"/></link>
Хто винен?
Німеччину дедалі більше критикують за недостатні зусилля в подоланні кризи єврозони. Роблять це країни південної Європи, що останнім часом переживають відчутні економічні негаразди. Замість того, щоб шукати причину в собі, вони намагаються звинуватити в усьому Німеччину, пише британський Economist.
"Однак ці звинувачення загалом несправедливі. Німеччина не винна в тому, що деяким країнам єврозони нині доводиться проводити непопулярні реформи. Вони просто необхідні для економічного виживання у системі єдиної валюти, яка не дає змоги країнам-членам проводити незалежну монетарну політику чи вдаватися до девальвації", - пише видання
"Пані Меркель не несе відповідальності за скорочення бюджетів. Вони неминучі, адже деякі уряди нахапалися стільки боргів, що вже не мають у кого позичати. Меркель не була автором (невдалої) ідеї обскубати незастраховані банківські депозити на Кіпрі. Просто уряд Кіпру намагався не допустити до ситуації, коли закордонні вкладники у кіпрських банках втратять усе через дефолт економіки острова", - йдеться у статті.
Побутують сподівання, що Європейський центробанк якось упорається з кризою і підтримає євро, а тоді настане і економічне піднесення, яке вилікує всі болячки. Однак, попереджає Economist, це є небезпечною ілюзією.
Після першого дзвоника, яким став Кіпр, наступною на черзі є Словенія. За нею економічна та банківська криза може зачепити Італію, яка зараз загрузла у трясовині політичної невизначеності і не має часу на порятунок власної економіки. На разі, Європейський центробанк утримує ситуацію під контролем, але будь-яка економічна чи політична дрібниця може спровокувати кризу, пише Economist.
"Отож пані Меркель має підстави бути обережною. Хоча німці загалом підтримують євро, вони не хочуть платити за всіх. Громадська думка та конституційний суд не дають канцлеру змоги безоглядно брати на себе чужі борги. І хоча німці загалом схвалюють політику Меркель під час кризи єврозони, усе стане зрозуміло лише після виборів у вересні цього року", - пише Economist.
Таємний альянс
За дружнім візитом британського прем'єр-міністра Девіда Камерона з дружиною та дітьми до Німеччини насправді криється намагання Британії зменшити свої зобов'язання перед євроспільнотою, пише Telegraph.
У той час, як прем'єр дружньо спілкується із канцлером Ангелою Меркель, його Консервативна партія активно налагоджує стосунки з німецькою партією євроскептиків Alternative fuer Deutschland.
Зрештою, навіть помічники пана Камерона не приховують, що підтримка німецького канцлера буде необхідною Британії, коли та намагатиметься змінити параметри свого членства у ЄС. А це, у свою чергу, поєднується із пропозицією Камерона провести у Британії референдум з питань членства в Євросоюзі, який мав би відбутися 2017 року.
Політика - річ складна. Дружні обійми Камерона і Меркель не заважають його партії вести переговори із основними опонентами Меркель на виборах, що відбудуться у Німеччині цього року.
"Ми маємо домовленість із Alternative fuer Deutschland. Але офіційної угоди немає. Це питання досить дражливе. Ми не хочемо, щоб Меркель мала підстави для скарг", цитує газета високопосадове джерело у Консервативній партії.
Тим часом, заяви німецької партії євроскептиків набагато менш дипломатичні. Маніфест партії висловлює відкриту підтримку намірам Девіда Камерона. Партія закликає до відмови від єдиної євровалюти, до зменшення ролі Євросоюзу, до збільшення конкуренції між країнами, що має спонукати їх розраховувати на власні сили, пише Telegraph.
Наживаються на споживачах
Британські енергетичні фірми наживаються на споживачах, незважаючи на зростання цін на пальне та енергію, пише Guardian. Газета посилається на дані британського регулятора енергетичного ринку Ofgem, за даними якого прибутки енергетичних компаній за останні 18 місяців подвоїлися.
Така ситуація вже стала причиною закликів до реформи британського енергетичного ринку, що мала б покласти край домінуванню шести великих компаній. Різноманітні громадські організації запевняють, що монополізація енергетичного ринку призвела до того, що багато британських сімей постають перед дилемою - купити собі поїсти чи увімкнути опалення.
"Енергетичні компанії зажди запевняють, що підвищують ціни лише через подорожчання енергоносіїв. Але останні цифри свідчать, що енергетичні компанії примудряються нарощувати свої прибутки і висмоктувати все більше зі своїх споживачів", - говорить міністр енергетики тіньового уряду Каролін Флінт.
Однак самі британські енергетики рахують по-іншому. Вони вважають, що роздрібні продажі є окремим бізнесом і приносять не більше 5% прибутку. Далі субсидувати їх за рахунок оптових закупівель не має сенсу.
Тим часом Ofgem не заперечує права приватних компаній встановлювати власні ціни, але заявляє, що регулятор і надалі наполягатиме, щоб енергетичні компанії оприлюднили свої внутрішні фінансові звіти.
На закупи до Польщі!
Це гасло набуло нової актуальності у Калініградській області Росії. Мешканці цієї області завдяки угоді про малий прикордонний рух можуть без віз їздити до Польщі. Ці поїздки мають переважно одну мету - відвідати польські супермаркети, де все значно дешевше, ніж вдома, пише польська Gazeta.
"У нас дорого? Не кажіть цього калінінградцям. Порівняння цін в Калінінградській області та в Польщі стало улюбленою розвага місцевих російських ЗМІ. Що б вони не порівнювали, завжди виходить, що у Польщі набагато дешевше," - пише видання.
Зрештою, першою порушила тему цін сама Gazeta. Вийшло, що супермаркет у Гданську значно дешевше свого калінінградського відповідника. Тему підхопив калінінградський інформаційний портал. У хід пішли таблиці та прості арифметичні підрахунки. З'ясувалося, що кошик із 21 продуктів першої необхідності у Калінінграді коштує на 30% більше.
Різниця цін на ліки ще більша, попри те, що у Росії більшість ліків купуються без рецепта лікаря.
"Навіть губернатор Калінінградської області Микола Цуканов визнав, що їздить по ліки до Польщі. Згодом він уточнив, що засіб, якого він потребує, не можна купити в Калінінграді. Але мешканці області сприйняли цю заяву, як заклик влади їздити за дешевими покупками до Польщі", - підсумовує Gazeta.
Огляд підготував Ярослав Карп'юк, Служба моніторингу ВВС








