Що треба знати про українські вибори

На дострокових виборах в Україні головна боротьба розгортається між "партіями Майдану", а представники "старої влади" ризикують не потрапити до Верховної Ради.

Без голосування у Криму та на значній частині Донбасу проросійські партії втратили вагому частину електорату, проте радикальні праві партії теж не користуються значною підтримкою українців.

26 жовтня до Верховної Ради оберуть 225 депутатів за партійними списками. Кожна партія для участі у виборах має внести близько мільйона гривень застави.

Ще 225 депутатів мають обрати в мажоритарних округах. За право балотуватись в окрузі треба внести заставу у розмірі 10 тисяч гривень.

Вибори не відбудуться у 12 мажоритарних округах Криму та в 19 з 32 округів Донецької і Луганської областей.

Лідери перегонів

Події на Майдані, анексія Криму та бойові дії на Донбасі суттєво вплинули на електоральні настрої українців.

До того ж найбільш проросійські Партія регіонів та КПУ близько 40% свого електорату на минулих виборах завдячували Криму, Луганській та Донецькій областям.

За даними останніх соціологічних досліджень, на старті перегонів лідерами симпатій виборців є так звані "партії Майдану".

Президентський Блок Петра Порошенка, який очолив Віталій Кличко та колишній політичний в’язень Юрій Луценко, має підтримку близько 40% виборців.

Друге місце посідає "Радикальна партія" депутата-популіста Олега Ляшка - понад 10%.

Цей політик критикує владу за нерішучі військові дії на Донбасі й спроби вирішити конфлікт шляхом перемовин.

Третє місце поділяють "Громадянська позиція" екс-міністра оборони Анатолія Гриценка та "Батьківщина" Юлії Тимошенко – десь по 7-8%. Ці партії також позиціонують себе як "м’яка опозиція" до президента та уряду.

"Народний фронт" прем’єра Арсенія Яценюка та спікера Ради Олександра Турчинова має близько 6%.

Дуже близькі до подолання 5% виборчого бар’єру праворадикальна партія "Свобода" та "Сильна Україна" колишнього заступника голови Партії регіонів Сергія Тігіпка.

Головні теми виборів

Найважливішою темою виборчої кампанії стали дебати щодо закінчення війни на Донбасі та досягнення миру. Це вплинуло на риторику, агітацію, склад виборчих списків і навіть назви головних учасників виборів.

Майже у всіх провідних партій у списках опинилися відомі військові: командири добровольчих батальйонів, що воюють в зоні АТО та військові експерти.

Партії, які мають найвищі рейтинги, підняли гасла люстрації та радикальних економічних реформ. Модною фішкою виборів стало залучення до виборчих списків молодих випускників західних вузів, відомих громадських активістів та журналістів.

Звичних дебатів щодо статусу російської мови, НАТО та ЄС на цих виборах не спостерігається. Більшість партій, які мають шанси пройти до Верховної Ради, не вимагають особливого статусу для російської мови та підтримують європейську інтеграцію України.

Необхідність співпраці з НАТО також не викликає заперечень у всіх найрейтинговіших партій, проте йдуть дискусії щодо темпів та глибини інтеграції до альянсу.

Занепад правих

Порівняно з минулими парламентськими виборами соціологи фіксують падіння підтримки правої партії "Свобода", яка має свою фракцію у парламенті та була однією з головних учасниць Євромайдану.

Глава "Свободи" Олег Тягнибок проводить перемовини щодо узгодження кандидатів в мажоритарних округах з президентським блоком й розраховує, що партія таки подолає 5-відсотковий виборчий бар’єр. Експерти вказують на часткове перетікання електорату "Свободи" до партії Олега Ляшка.

Відома партія "Правий сектор" має рейтинг близько 1% й бере участь у парламентських виборах, хоча більшість її керівників у складі добровольчих батальйонах воює в зоні АТО.

Лідер "Правого сектору" Дмитро Ярош вирішив не балотуватись за партійним списком, а буде намагатися перемогти у мажоритарному окрузі.

Рештки партії влади

Колишня владна Партія регіонів, яку залишили значна частина керівників та членів, відмовилась від участі у виборах. Деякі партійці балотуватимуться в округах як самовисуванці.

Нинішній глава ПР Борис Колесніков анонсував об’єднання низки опозиційних партій у новий проект – "Опозиційний блок", проте в останній момент від цього відмовився.

У результаті до "Опозиційного блоку" увійшли кілька чиновників часів президентства Віктора Януковича та низка партій, які мають рейтинг на межі статистичної похибки.

Колишній заступник Партії регіонів Сергій Тігіпко зібрав у своїй команді "Сильна Україна" частину депутатів від колишньої фракції Партії регіонів, а також голову СБУ, а згодом урядовця часів Віктора Януковича Валерія Хорошковського.

Партія Сергія Тігіпка критикує владу, проте утримується від проросійської риторики.

Комуністична партія, яка за часів Віктора Януковича перебувала у більшості з Партією регіонів, наразі має рейтинг близько 3%.

Її виборчий список вже зареєстрований у ЦВК, проте в суді триває процес щодо заборони Комуністичної партії як такої.