Президент Киргизстану пішов у відставку на тлі протестів. Революція перемогла?
Автор фото, Getty Images
Президент Киргизстану Сооронбай Жеенбеков пішов у відставку. Відставки Жеенбекова вимагав новий прем'єр Садир Жапаров.
"Я не тримаюся за владу. Не хочу залишитися в історії Киргизстану як президент, який пролив кров і той, хто стріляв у власних громадян. Тому ухвалив рішення піти у відставку", - йдеться у зверненні Жеенбекова, опублікованому на його сайті.
5 жовтня після оголошення результатів парламентських виборів в Киргизстані почалися протести, які вилилися у сутички демонстрантів з силовиками. Один цивільний загинув, сотні отримали поранення. Низка опозиційних партій не визнала результати виборів.
Вночі 6 жовтня демонстранти захопили у Бішкеку "Білий дім", де розташовані резиденція президента та парламент. Незабаром вони звільнили з СІЗО та в'язниць кількох опозиційних політиків, зокрема, ексдепутата Садира Жапарова та експрезидента Алмазбека Атамбаєва, який мав дружні стосунки з Володимиром Путіним.
Президент Жеенбеков втратив контроль над силовими структурами, керівники яких припинили виходити на зв'язок.
Кілька днів опозиційні партії не могли визначити, хто має керувати парламентом та урядом, між прихильниками Атамбаєва та Жапарова спалахували сутички. 10 жовтня у Бішкеку запровадили надзвичайний стан, парламент призначив Жапарова прем'єром, а експрезидента Атамбаєва знову арештували.
Після цього Жапаров кілька разів вимагав від Жеенбекова піти у відставку, проте той відмовлявся виконувати цю вимогу.
Вранці 14 жовтня Жеенбеков призначив Жапарова очільником уряду з другої спроби. Перше призначення президент скасував, оскільки виникли сумніви, чи був кворум в парламенті, який голосував за призначення прем'єра.
Після відставки Жеенбекова виконувати його обов'язки має спікер парламенту Канатбек Ісаєв, але найбільше повноважень в країні має новий уряд на чолі з Садиром Жапаровим.
Хто такий Жапаров та хто його підтримує?
51-річний Садир Жапаров у 1990-2000-х роках працював у нафтовому бізнесі. У 2005 році він став депутатом парламенту, був прихильником президента Курманбека Бакієва (2005-2010).
Після втечі Бакієва з Киргизстану очолював рух за націоналізацію найбільшого родовища золота у країні. У 2013 році його звинуватили в захопленні в заручники губернатора одного з регіонів, після чого Жапаров на 4 роки залишив країну, а коли повернувся у 2017 році - його арештували та засудили на понад 11 років тюрми.
Серед прибічників Жапарова його однопартійці з "Мекенчил" ("Патріот") та молодь з усіх регіонів Киргизстану. Ідеологія цієї політичної сили, як і самого Жапарова, - націоналізм, повідомляє кореспондентка ВВС в Бішкеку Наргіза Рискулова.
У своїй передвиборчій програмі партія обіцяла виборцям націоналізацію природних ресурсів та заводів, врегулювання прикордонних питань, верховенство закону та повернення смертної кари.
Автор фото, EPA
На запитання, чому саме Жапаров, його прибічники кажуть, що він - єдиний з депутатів, хто заступився за простий народ у питанні родовища "Кумтор" і відкрито говорив, що "кожний киргиз буде мільйонером, якщо природні ресурси віддадуть в руки народу".
"Кумтор" - найбільше родовище золота у Киргизстані. Канадську компанію, яка розробляла це родовище, звинуватили в корупції та порушенні екологічних норм, багато хто вимагав націоналізації "Кумтора".
"Популярність Жапарова нині поширилася на всю країну, - каже доктор політичних наук Асель Доолоткельдієва. - Його прибічники є дуже різними, але їх об'єднує одне - націоналістична ідеологія, яку просуває сам Жапаров та його партія "Мекенчил". Це звернення до пригніченої національної гідності та недовіри до влади. Це антиелітарні та антирежимні настрої простого народу, які політик вміло використовує на свою користь".
Агресивність і натиск Жапарова та його прихильників - одна з причин, чому багато хто вважає, що він пов'язаний з кримінальними структурами країни.
Про його зв'язки з ОЗГ ходять легенди серед міської молоді, яка виступає проти приходу Жапарова до влади. Їх не влаштовує, що після відставки президента саме Жапаров виконуватиме обов'язки президента (а не спікер парламенту, який також подав у відставку). Чи піде Жапаров після парламентських виборів і зміни депутатського складу, поки незрозуміло.
Найбільше противників Жапарова засмучує те, що його неочікувано підтримали депутати, лояльні до чинної влади, - саме проти них у парламенті й протестували демонстранти 5 жовтня.
Проти Жапарова виступають представники прогресивної міської молоді, яких часто називають у Киргизстані "балконські" (від слова балкон - на противагу мешканцям сільських будинків).
Вони зазвичай аполітичні, російською говорять краще, ніж рідною киргизькою, а активність проявляють переважно в інтернеті. Однак під час пандемії згуртувалися у громадських ініціативах й волонтерських рухах. Вони ж після штурму Білого дому пішли прибирати головну площу та захищати столицю від мародерства.
