Кремлівський Козак. Чому найближчий соратник Путіна потрапив в опалу після початку війни в Україні

Близький соратник Путіна і головний перемовник від Москви щодо війни на Донбасі, який протягом двох десятиліть обіймав ключові пости в Кремлі та уряді й виконував найважливіші завдання президента РФ, потрапив в опалу після початку вторгнення Росії в Україну. Козак був прихильником переговорного врегулювання. Путін обрав війну, і їхні позиції щодо України розійшлися.

Літня жінка у хустці й у бузковому халаті з яскраво-жовтими соняшниками плаче, сидячи у кріслі. Вона записала відеозвернення з українського села Бандурове, у якому звертається до якогось Міті й просить зупинити війну. У 1960-ті роки вона була вчителькою у класі, де навчався Мітя.

"Мітю, я все вам намагалася пояснити, щоб ви розуміли. Поясни тепер мені, дитино: що це за війна? Кому вона треба? На коліна б перед усією Україною встала - і просила б пробачення, що щось я не додала тобі у вихованні, щось упустила... Я не знаю, що сказати більше. Я не розумію цієї війни. І не можу зрозуміти, що ти у другому таборі - іншому, ніж той, де твої однокласники, наші люди і я теж!" - зі сльозами вимовляє вона українською.

Сьогодні Мітя - Дмитро Миколайович Козак, кремлівський високопосадовець, який з 2020 року представляв Росію на переговорному процесі щодо Донбасу. Загалом - "куратор" українського питання у Кремлі. Він народився і закінчив школу в українському селі поблизу Умані.

Жінка, що звертається до Козака, - його класна керівниця Наталя Гаврилівна.

Опала

Дмитро Козак дуже близький до Путіна. Президент доручав йому багато важливих справ.

Останні кілька років Козак працював заступником голови Адміністрації президента Росії. На цій посаді він був ключовим куратором українського напрямку, головною метою Кремля було шляхом переговорів реінтегрувати дві підконтрольні проросійським бойовикам "самопроголошені республіки" в Донецькій та Луганській областях до складу України. І зробити це на умовах Путіна.

Кремлю так і не вдалося за вісім років досягти поставленої мети.

Після початку вторгнення російської армії в Україну 24 лютого Козака рішенням президента де-факто відсторонили від "українського напрямку" та виключили з інформаційного порядку денного, розповіли джерела Російської служби ВВС. Вони пояснюють це невдоволенням президента, котрий остаточно втратив терпіння, розчарувався у дипломатичному врегулюванні, зробив ставку на силовий шлях.

Про опалу Козака ВВС розповіли два високопосадовці, особисто знайомі з ним. Вони попросили зберегти їхню анонімність через побоювання за свою безпеку й подальшу кар'єру.

"Козак як бюрократ виступав за продовження роботи в "нормандському форматі", переговорів щодо виконання Мінських угод. Він вважав, що потрібен ще час - і вдасться досягти якогось успіху. Але "папа" (так багато російських чиновників часто називають Володимира Путіна. - Ред.) тоді перебував уже в іншій модальності. Дійсно, сталося щось на кшталт опали. На Радбезі його (Козака) доволі грубо обривали (Володимир Путін. - Ред.)", - пояснив співрозмовник.

Попри те, що "нормандський формат" і "мінський процес" після початку війни повністю обнулилися, саме Козак мав представляти РФ на переговорах про умови закінчення війни, каже інший співрозмовник, маючи на увазі несподівану появу Володимира Мединського на чолі російської делегації.

"Зникнення Козака з порядку денного щодо України - дуже дивна історія. Якщо не опала, то що це? На хвилиночку, людина - заступник керівника адміністрації президента, у підпорядкуванні якого аж два профільні управління", - зазначає джерело.

Востаннє Дмитра Козака в контексті Донбасу й України згадують 21 лютого, коли відбулося екстрене засідання Ради безпеки РФ, на якому всі учасники підтримали визнання незалежності "ДНР" і "ЛНР".

Тепер роботу Козака виконує Кирієнко

"Тепер політику там курує Сергій Владиленович (Кирієнко. - Ред.). Ви ж бачили, він вже туди їздить, наради проводить", - розповіло ще одне близьке до Кремля джерело.

Отримати коментар Дмитра Козака або його представника Російській службі ВВС не вдалося. Прессекретар президента Дмитро Пєсков на прохання про коментар не відповів.

У Кремлі заявили ВВС, що це "мінський формат" втратив свою актуальність після 24 лютого, а не Козак знизив свою активність у роботі. Там також прокоментували інформацію про "опалу".

"Переговори, за які відповідав Козак, завершилися. Крапка. Як можна у XXI столітті коментувати слово "опала"? Ми не за царизму живемо", - сказав співробітник Кремля.

Офіційно у Кремлі перехід "донбаського напрямку" до Кірієнка досі не підтвердили.

Проте, наприкінці квітня видання РБК писало, що фактично ці зміни вже відбулися.

За минулі тижні Кирієнко з підлеглими щонайменше двічі приїздив на Донбас та в Маріуполь із завданням забезпечити святкування 9 травня та визначитись з референдумами щодо приєднання цих територій до Росії.

Він почав займатися координацією господарського відновлення захоплених територій.

Що зараз робить Козак

Наразі повноваження Козака у Кремлі дуже урізали, каже співрозмовник ВВС. З кола його обов'язків вилучили не лише Україну. Ще один найважливіший блок - Придністров'я - де-факто теж у нього забрали й передали силовикам.

"Придністров'ям зараз займаються зовсім інші люди, які не мають до цивільних жодного стосунку. Там зараз не до питань політичного врегулювання", - каже джерело ВВС.

Ситуація у цьому невизнаному регіоні також серйозно загострилася після 24 лютого. Два тижні тому невідомі обстріляли з гранатомета офіс місцевої спецслужби МДБ й пошкодили кілька великих антен-ретрансляторів.

Росія, як завжди, звинуватила у цих діях Захід. Західна розвідка, навпаки, стверджує, що загострення там вигідне для Кремля, а одна з військових цілей Путіна - спроба пробити коридор з Донбасу до Придністров'я. Про це говорив і генерал Міннекаєв, який командує військами Центрального військового округу.

Формально Козаку досі підпорядковуються два кремлівські підрозділи - управління з прикордонної співпраці та управління з міжрегіональних та культурних зв'язків із зарубіжними країнами (курує роботу на країнах СНД). Попередній куратор підконтрольних Москві сепаратистських територій Донбасу Владислав Сурков відповідав за лише одне з двох управлінь. Після приходу Козака його функціонал став удвічі більшим, ніж у попередника.

Його управління грають ключову роль у формуванні позиції та політики Москви щодо колишніх радянських республік. Крім України, непідконтрольних Києву територій Донбасу, а також Абхазії та Південної Осетії вони ведуть роботу по Молдові та Придністров'ю.

У результаті з 24 лютого у заступника голови адміністрації - "внутрішнє заслання", на більшу частину заходів його не запрошують, уточнює джерело ВВС, знайоме з чиновником. Йому залишили переважно кабінетну роботу та кілька проєктів. Зокрема, він "вів" вибори у Південній Осетії й продовжує займатися Абхазією.

"Дмитро Миколайович просто ходить на роботу. Так само було і в Суркова, коли його припинили запрошувати на наради і взагалі кудись. Лише одне управління щось там мляво робить по Південній Осетії й Абхазії", - стверджує джерело.

Козак-українець, виконавець ключових доручень Путіна

Дмитро Козак народився на Кіровоградщині. І його там знають і досі пам'ятають. 2021 року Українська служба ВВС зробила репортаж з цих місць і змогла знайти шкільну вчительку Козака та його далеких родичів, які досі мешкають у селі Бандурове.

Дмитро Козак народився та виріс у Бандуровому, батьки працювали в колгоспі. У 1976 році він закінчив місцеву середню школу.

Пішов служити в армію у спецназ Головного розвідувального управління (ГРУ), потім повчився трохи у Вінниці, але зумів вступити до Ленінградського університету на юридичний факультет.

Там же в Ленінграді почав кар'єру прокурора, а з розвалом СРСР працював у міській владі Ленінграда, де й потрапив у орбіту майбутнього президента Росії Володимира Путіна.

Коли Путін став президентом Росії, злетіла і кар'єра Козака - він працював у керівництві адміністрації Путіна та в уряді, а також керував його виборчим штабом.

Путін настільки довіряв Козаку, що саме він відповідав за підготовку та будівництво олімпійських об'єктів його улюбленого дітища - Зимових ігор 2014 року.

Кілька років тому Козак пішов з російського уряду і знову став заступником голови адміністрації Путіна. Він замінив Владислава Суркова як куратора "українського питання" і відтоді брав участь у переговорах в Мінську та в нормандському форматі.

І саме він у момент найгострішої безпекової кризи цього року відкрито погрожував Україні.

Козак повторював наратив Путіна, що це Україна - агресор, а Росія тільки захищається.

За ці роки у Козака склався образ брутального мужика, якому можна доручити вирішувати будь-яке питання, і він з ним "розбереться".

Йому приписують кілька ключових досягнень у новітній історії Росії. Під час першого терміну Володимира Путіна Козак допоміг президенту відібрати владу у тоді більш незалежних і впливових губернаторів, допомагаючи таким чином побудувати авторитарну вертикаль в Росії.

У ті роки він був близький до вирішення питання Придністров'я. Розроблений ним план передбачав перетворення Молдови на "асиметричну федерацію", у якій Придністров'я та Гагаузія отримали б особливий статус з можливістю блокувати закони та рішення Кишинева, якщо вони вважають їх для себе невигідними.

Підписання цього документа, найімовірніше, зупинило б шлях Молдови до євроінтеграції, але молдовський президент Володимир Воронін в останній момент відмовився від підписання "плану Козака".

Схожий механізм із "особливим статусом" Донбасу Володимир Путін у 2014 та 2015 роках закладав і у "мінські угоди".

На відміну від Суркова, підхід Козака допускав поступки, компроміси й навіть певний політичний ризик, писала газета "Ведомости". Він готовий був вести переговори і далі, але 21 лютого Путін на відомому засіданні Ради безпеки в Кремлі запропонував йому дати свою оцінку переговорного процесу.

І Козак, забігаючи наперед, перед початком війни намагався одразу визначитися з подальшою долею Донбасу.

"Володимире Володимировичу, тут чи потім? Я хотів просто відповісти на запитання щодо того, приєднувати, не приєднувати Донбас, що робити з цим далі, як використовувати на переговорах із Заходом, бо це дуже серйозна проблема", - сказав Козак, хоча тоді про це ще не йшлося. Путін зупинив його й запропонував обговорити це потім.

Козак тоді виглядав єдиною людиною з якоюсь незалежною позицією. Але навряд чи це заспокоїть його шкільну вчительку Наталю Гаврилівну.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!