Перешліть цю сторінку другові		Версія для друку

Олесь Коношевич Бі-Бі-Сі, Київ

Президент Росії Владімір Путін, перебуваючи в Ростові-на–Дону, заявив, шо Азовське море має бути внутрішнім морем Росії і України.

Владімір Путін сказав, що не бачить проблем стосовно кордону на суходолі.

Суперечка навколо статусу Азовського моря і Керченської протоки між Києвом і Москвою точиться вже більше десяти років.

На останніх переговорах це питання було відкладене для подальшого обговорення.

Росія твердить, що статус Азовського моря як внутрішнього відповідає національним інтересам як України, так і Росії, і захищає ці інтереси найкращим чином.

Росіяни обстоюють спільне використання ресурсів Азова без його делімітації.

За старими радянськими картами стратегічно важливий прохід Керченською протокою належить Україні

Київ, який свого часу погодився на визнання Азовського моря внутрішнім, наполягає на делімітації морського простору, згідно з міжнародними нормами.

Ідеться про чітке визначення зон відповідальності України і Росії.

Розуміючи, що в разі такої делімітації Україна отримає значну частину континенального шельфу, де за оцінками експертів, знаходяться великі нафтогазові поклади.

Аналітики ведуть мову і про на політичну зацікавленість України в делімітації Азовського моря, зважаючи на близькість Закавказзя.

На останніх переговорах, коли сторони заявили про готовність подати Договір про державний кордон до парламентів двох країн на ратифікацію, питання Азова за наполяганням української сторони були винесені за рамки переговорів для подальшого обговорення.

Щодо Керченської протоки, то за старими радянськими картами, прохід через неї належав Україні. Проте, на думку експертів, навряд чи Росія відмовиться від такої важливої стратегічної ділянки, яку в будь-який момент можна буде закрити, наприклад, для проходу кораблів Чорноморського Флоту.

Оглядачі нагадують про низку невирішених прикордонних проблем України в контексті того, що однією з головних вимог Європейського Союзу є юридичне визначення кордонів з сусідами.

В Україні свідомі, що хоча з Білоруссю і не існує взаємних претензій і територіальних розходжень, проте кордон фактично не демаркований.

Мінськ умовою ратифікації Договору про кордон висуває повернення українських боргів Білорусі.

Аналітики згадують у зв'язку з питанням кордонів України і висловлювання румунських посадовців, які не відкидають можливості звернення до міжнародного суду в Гаазі, хоча Київ неодноразово наполягав на політичному вирішенні спірних питань на двосторонній основі.