Детектив у світі мистецтва. Чи дійсно знайшли картини Малевича у бабці під матрацом на сотні мільйонів

Три невідомі картини, виявлені під матрацом ізраїльської пенсіонерки, написав Казимир Малевич, стверджує їхній власник. Картини виставили в державному музеї в Бухаресті - але сам музей не відповідає за їхню справжність, а провідний експерт сумнівається в їхньому походженні.

"2023 року ми перевозили бабусю Єву з однієї квартири на іншу. Коли ми запакували всі речі й зібралися йти, вона раптом сказала: "Стривайте, будь ласка, підніміть матрац", - розповідає ізраїльський бізнесмен Янів Коен, власник стоматології в Бухаресті.

Коен каже, що переконував Єву (бабусю його дружини) залишити старий матрац. Але та наполягала, і під матрацом вони виявили п'ять картин. "Виявилося, що три з них належать пензлю Казимира Малевича", - говорить Коен в інтерв'ю ВВС в Бухаресті.

Вони називаються "Супрематична композиція із зеленим та чорним прямокутником" (1918 рік), "Кубофутуристична композиція" (1912-13 рр.) та "Супрематична композиція із червоним квадратом та зеленим трикутником" (1915-1916 рр.).

Ці три картини представлені як роботи Казимира Малевича на виставці в Національному музеї сучасного мистецтва Румунії. Спонсор виставки — стоматологія, що належить Коену.

Але щоб довести авторство Малевича цим картинам не вистачає провенансу, тобто історії зберігання від моменту створення їх (нібито) Малевичем до виставки в Бухаресті, каже Костянтин Акінша, українсько-американський мистецтвознавець та куратор.

"Три роботи, виставлені в Бухаресті, не були задокументовані, сфотографовані або виставлені за життя художника", - говорить Акінша, співавтор керівництва з дослідження провенансу Американської асоціації музеїв.

Винен Сталін?

Єва Левандо, бабуся дружини Коена, народилася в Одесі 1930 року в сім'ї рахівника та продавчині. Незадовго до її народження батько, 22-річний Бенціон, купив першу із трьох картин Малевича; дві інші йому передали через рік за оплату його бухгалтерських послуг — "він був популярний малий", пояснює Коен. 1990 року Єва емігрувала до Ізраїлю і вивезла картини із собою.

Відсутність документів, що підтверджують цю історію, Коен пояснює сталінськими репресіями — нібито в ті роки "всі ховали російський авангард (зараз Малевича вже не підписують як російський авангард через українське походження Малевича. - Ред.), усі були в паніці, ніхто не міг влаштувати [виставку], щоб усі бачили".

Це не так — персональні виставки Малевича проходили 1929 року у Третьяковській галері та 1930-го у Київській картинній галереї. Того ж року художника арештували, але звільнили через кілька місяців і він продовжував брати участь у групових виставках до своєї смерті.

"Немає жодних доказів того, що роботи Малевича циркулювали на російському чи українському ринку мистецтва наприкінці 1920-х та на початку 1930-х років. У своїх записах Малевича нічого не йдеться про продаж робіт приватним особам після 1917 року", - зазначає Костянтин Акінша.

Головний аргумент Коена на захист справжності картин, що йому належать, — думка Дмитра Горбачова, відомого київського мистецтвознавця, автора книги "Малевич і Україна". На замовлення Коена він вивчив три полотна і за їхнім стилем та технікою дійшов висновку, що всі три є "першокласними зразками" творчості Казимира Малевича.

Але це не вперше, коли Горбачов визнає спірні роботи справжніми. Насамперед він порахував роботою Малевича невідому раніше "Супрематичну композицію" з приватної російської колекції, але ринок та експертна спільнота цієї атрибуції не прийняли. Пізніше полотно під назвою "Синє, чорне, червоне", яке Горбачов називає роботою Олександри Екстер, зняли з експозиції у віденському музеї Альбертіна через серйозні сумніви щодо його справжності, писала газета Der Standard.

Горбачов називає себе консультантом аукціонних будинків Sotheby's та Christie's, але у першому на запит ВВС відповіли, що "п. Горбачов не працює і ніколи не працював на Sotheby's як консультант", а в другому не змогли знайти інформацію про співпрацю з Горбачовим. Горбачов не відповів на запит ВВС про інтерв'ю.

На підтримку своєї версії Коен також надає результати технічного аналізу. ВВС вивчила звіти про всі три картини, підготовлені паризьким Institut d'Art Conservation et Couleur та німецькою лабораторією Елізабет Єгерс та Ерхарда Єгерса. Хоча вони датують пігменти та інші елементи часом життя Малевича, не стверджується, що роботи були написані самим художником.

Більше того, звіти цих двох лабораторій супроводжували картини, які виявились підробками, показало розслідування ВВС про колекцію Леоніда Закса. На наші запитання Ерхард Єгерс відповів, що технічний аналіз не може довести справжність картин. У французькій лабораторії заявили, що її звіти "не є доказом справжності", і що вона ніколи не видавала сертифікатів автентичності на роботи Малевича.

"Верхівка айсберга"

Коен наполягає, що він не збирається продавати свої картини - попри те, що Дмитро Горбачов оцінює їх у 160-190 млн доларів. Але ВВС ознайомилася з листуванням, де всі три картини, виставлені зараз у Бухаресті, пропонуються як заставу для кредиту.

Коен заперечує зв'язок із цією пропозицією і каже, що не збирається монетизувати картини, тому що "заробив дуже багато грошей на біткоїнах" і грошей не потребує.

Зрештою наші запитання розлютили Коена, і він сказав, що "зробить так, що [журналісти ВВС] зникнуть". Він також погрожував, що зламає наше листування.

Коли навколо картин спалахнув скандал, Національний музей сучасного мистецтва Румунії (MNAC) дистанціювався від них. Куратор виставки Маріана Драгу заявила, що не є експертом з Малевича і тому не може підтвердити авторство цих картин. Директор MNAC відмовився розмовляти із ВВС.

"Включення спірних робіт не повинно сприйматися як інституційне підтвердження їхнього авторства чи справжності", — йдеться у заяві, опублікованій на сайті музею через півтора місяця після відкриття виставки. Сама виставка називається у ньому "кураторським експериментом".

Вже відомі спірні картини Малевича та інших художників цього періоду — лише верхівка айсберга, і на міжнародному ринку циркулюють тисячі сумнівних робіт, вважає Костянтин Акінша.

Ринок російського та українського авангарду повний робіт, які "явно викликають питання", каже Рето Барметтлер, консультант із російського живопису аукціонного будинку Sotheby's.

"Хороші роботи авангардистів не можуть з'явитися з нізвідки — вони мають бути якісними, супроводжуватися документально підтвердженим провенансом і, в ідеалі, виставковою історією", — сказав Барметллер у розмові з ВВС. Він коментував ситуацію на ринку в цілому, а не роботи Коена.

Статтю підготували за участю незалежного румунського журналіста Мірчі Барбу.